Розвиток європейської стандартизації обліку та системи МСБО-МСФЗ
Історія бухгалтерського регулювання ЄС:
25 липня 1978 р. – Четверта директива 78/660/ЕЕС – Річна звітність компаній,
9 жовтня 1978 – Третя директива 78/855/ЕЕС – Злиття публічних компаній
17 грудня 1982 – Шоста директива 82/891/ЕЕС – Підрозділи публічних компаній,
13 червня 1983 – Сьома директива 83/349/ЕЕС – Консолідований облік,
10 квітня 1984 – Восьма директива 84/253/ЕЕС – Персональна відповідальність за проведення обов’язкового аудиту облікових документів.
Головною для фінансового обліку є Четверта директива, яка містить 12 розділів, 62 статті.
Правила ЄС № 1606/2002 Європейського Парламенту і Ради від 19 липня 2002 про застосування Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку:
Стаття 3 п.2:
МСБО можуть бути прийняті тільки якщо:
– вони не суперечать принципам, викладеним у Четвертій та Шостій Директивах ЄС,
– відповідають критеріям ясності, релевантності, надійності і порівняності, необхідним для фінансової інформації, яка потрібна для прийняття економічних рішень і оцінки управлінської діяльності менеджменту.
Стаття 4:
Для кожного фінансового року, починаючи з 1 січня 2005 року, компанії, що підпорядковуються законам держави-учасника, повинні готувати їхні консолідовані звіти відповідно до МСБО, прийнятими відповідно до процедури, викладеної в ст.6 [узгодження з Комітетом з регулювання бухгалтерського обліку – Accounting Regulatory Committee] , якщо на дату закриття балансу їхні цінні папери допущені для торгівлі на регульованому ринку будь-якої держави-учасника.
Хронологія розвитку МСФЗ
29 червня 1973 р. утворення Комітета з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standard Committee – IASC). – угода підписана професійними організаціями Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції та Японії.
Експерти виокремлюють такі етапи розвитку стандартизації:
1973-79 – випуск загальних стандартів,
1980-1989 – розробка деталізованих стандартів,
1990-95 – зменшення гнучкості стандартів,
1995-1999 – підготовка базових стандартів згідно з угодою з IOSCO
З 2000 р. – конвергенція та загальне запровадження.
З 1983 до 2000 р. членами IASC були всі професійні організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів.
З 2000 року індивідуальне членство було скасовано.
До 2000 року IASC видав 41 стандарт IAS (International Accounting Standard), з яких чинними наразі є 28.
Крім того, IASC видавав тлумачення (Інтерпретації) МСБО – вони затверджувалися Комітетом з інтерпретацій (Standard Interpretation Committee – SIC). З 1999 по 2002 рік було видано 33 SIC.
З 2000 року IASC перейменовано на Раду з МСБО – IASB (International Accounting Standard Board).
Оскільки стандарти спрямовані не на регуляцію обліку, а на регуляцію звітності, з 2001 року IASB перейменовує стандарти на IFRS (.International Financial Reporting Standard).
Перший стандарт IFRS 1 було затверджено 19 червня 2003 року. Він набув чинності зі звітності за періоди, починаючи з 2004 року.
Всі чинні на 2000 р. стандарти IAS зберігають свою чинність, та поступово будуть замінюватися стандартами IFRS.
З 2005 року замість SIC- інтерпретацій IASB починає видавати IFRIC (International Financial Reporting Interpretation Committee).
Крім того видано окремий стандарт для звітності малого та середнього бізнесу (IFRS for SME).
2002 року IASB підписує Меморандум про порозуміння з американським органом стандартизації FASB. Мета – конвергенція двох систем стандартизації.
Комісія з цінних паперів та фондового ринку (SEC) США має прийняти принципове рішення про прийняття або неприйняття США міжнародних стандартів.
Первісні очікування зводились до того, що перехід США на МСФЗ повинен бути здійснений до 2013 року. SEC спочатку пропонувала запровадити МСФЗ з 2014 року.
Згодом ці плани були скасовані, політику конвергенції американських та міжнародних стандартів було практично згорнуто. Хоча IASB та FASB продовжують координувати свою роботу.